Томас Гуттер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томас Гуттер
Народився28 грудня 1696(1696-12-28)
Баварія
Помер1745[1][2]
Діяльністьскульптор
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуттер.

Томас Гуттер (нім. Thomas Hutter, пол. Thomasz Hutter; 1696 — близько 1746) — скульптор та художник німецького походження з Баварії, який працював у Галичині.
Належав до єзуїтського ордену (1718—1727 рр.). Працював у стилі зрілого бароко в Сандомирі (1720—1724), Познані (1724—1725), Ярославі (тут придбав кам'яницю Орсетті[3]), Лежайську (Польща). Ймовірно, Антон Осинський був його учнем (З. Горнунг стверджував, що в 1736—1740 роках Гуттер доїжджав з Ярослава до Львова, а Осінський був його учнем[4]). З 1741 р. постійно жив у Ярославі, де, ймовірно, помер.

Роботи

[ред. | ред. код]
м. Ярослав. Церква Преображення Господнього
м. Ярослав. Костел Божого Тіла

На його праці схожа частина різьбярських робіт у головному вівтарі парафіяльного костелу в Усті-Зеленому.[8]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Faceted Application of Subject Terminology
  2. ↑ а б MAK
  3. ↑ Sito J. Warsztat rzeźbiarski Tomasza Huttera. Zagadnienie rozwoju i promieniowania… — S. 109.
  4. ↑ Hornung Z. Osiński (Osieński) Antoni (ok.1720—ok.1770) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/…, zeszyt 10…. — S. 334. (пол.)
  5. ↑ Betlej A. Kościoł parafialny p. w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — T. 18. — S. 309. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  6. ↑ Kuczman K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 18. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
  7. ↑ Nowacki D. Kościół p.w. Św. Krzyża i Dom zakonny (plebania) w Miliatynie Nowym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie… — S. 81.
  8. ↑ Betlej A. Kościoł parafialny p. w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — S. 310.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Александрович В. Львівське середовище скульпторів європейської традиції у першій половині XVIII століття // Львівська національна галерея мистецтв. Дослідження і матеріали. Науковий збірник. Випуск ІІІ. 2010—2011. — Львів : Центр Європи, 2012. — С. 13—43.
  • Вуйцик В. Бернардинський монастир у Львові // Володимир Вуйцик. Вибрані праці. До 70-ти річчя від дня народження. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Львів, 2014. — № 14.
  • Гладкий Б. До питання діяльності на галицьких землях сницарської майстерні Томаса Гуттера // Станиславівська колегіата: між минулим і майбутнім (до 300-річчя побудови: 1703—2003). Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Івано-Франківськ. Художній музей. 9-11 вересня 2003. — Івано-Франківськ, 2003.
  • Керик М. Гуттер Томас // Енциклопедія Львова. Т. І. — Львів : Літопис, 2007.
  • Лильо О. Становлення середовища скульптурів Львова другої третини — середини XVIII ст. на тлі їх протистояння з цеховою організацією столярів // Національний науково-дослідний реставраційний центр. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. — Львів. — 2010. — № 1 (11).
  • Sito J. Thomas Hutter (1696 1745) rzeźbiarz późnego baroku. — Warszawa–Przemyśl, 2001. (пол.)
  • Sito J. Warsztat rzeźbiarski Tomasza Huttera. Zagadnienie rozwoju i promieniowania // Sztuka kresów Wschodnich. Materiały sesji naukowej. — Kraków, 1994. — № I (marzec). — S. 105—131. (пол.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Томас_Гуттер